Все про контактні лінзи

Отже, Ви вже чули історії про контактні лінзи. Що вони начебто не дають «дихати» оку, «дряпають» рогівку тощо. Не будемо перераховувати всі «епітети» невігласів у цій галузі. То що таке контактні лінзи? Це – нова технологія для оптичної корекції ока. Лінзи вже давно підкорили наш ринок. Перші лінзи були дуже щільними через малого вмісту води та малу повітропропускну здатність.

У зв'язку з цим термін їхнього носіння був розрахований на 1 рік. Нині є кілька видів лінз. Залежно від того, який матеріал використаний для їх виготовлення: силікон, гідрогель або комбіновані гідрогельсиліконові. Крім цього, лінзи бувають денного або пролонгованого носіння (тобто не знімати кілька днів). За термінами носіння лінзи бувають:

Чим менший термін носіння лінзи тим вона тонша вище за її % кисневопроникності. М'які контактні лінзи мають повний діапазон "діоптрій" від 0 до +/- 20 діоптрій.

Крім того, широко використовуються кольорові (косметичні) лінзи, за допомогою яких можна змінити колір Ваших очей та підібрати відповідну корекцію зору. Більш точно визначать та порадять необхідну Вам модель лінзи наші лікарі. Для безпечного та комфортного носіння м'яких контактних лінз необхідний правильний догляд. Для цього існують різні системи очищення контактних лінз, про які Ви можете прочитати в розділі (очищення лінз). Вони включають розчини, таблетки, краплі. Слід зазначити, що це сучасні контактні лінзи містятьбіосумісний матеріал, що зберігає комфорт, чіткість зображення протягом терміну носіння лінзи. Асферичний дизайн багатьох видів лінз дозволяє коригувати невеликий астигматизм, максимально покращує гостроту зору (дає чіткість зображення), особливо у сутінках. Але якщо є астигматизм високого ступеня, то на сьогоднішній день є у продажу контактні лінзи, що коригують цю патологію. Величезна перевага м'яких контактних лінз полягає в тому, що, перебуваючи на дуже близькій відстані від рогівки, вони сприймаються оком як своя оптична система, що значно покращує чіткість зображення. Крім того, не маючи оправ та дужок – не обмежується поле зору людини, при переході з приміщення на вулицю і навпаки немає запітніння лінз.Їх зручно використовувати людям, які займаються всіма видами спорту. А що й казати про косметичний ефект. Крім того підліткам при прогресуючій короткозорості також призначаються контактні лінзи (механічна перешкода росту короткозорості). Але якщо Ви хворієте на ГРВІ, грип, страждаєте на сльозотечу, риніт, то в цей період хвороби носити контактні лінзи не можна, а можна користуватися окулярами. В ідеалі КІНЦЕВО МАТИ ОЧКИ І КОНТАКТНІ ЛІНЗИ. Контактні лінзи характеризуються такими основними параметрами:

Матеріал
Радіус кривизни (BC, BCR)
Діаметр лінзи (D, OAD)
Оптична сила
Осі циліндра (тільки для торичних лінз)
Товщина центру лінзи
Режим носіння
Частота заміни
Дизайн

Оптичний дизайн контактних лінз

Сферичні контактні лінзи застосовуються для корекції міопії та гіперметропії.
Торичні контактні лінзи використовуються для корекції астигматизму.
Мультифокальні контактні лінзи використовуються для корекції пресбіопії.

Для підвищення якості зору у всіх типах лінз може застосовуватися асферичний дизайн.

Матеріал контактної лінзи значною мірою визначає її властивості. До основних характеристик матеріалу відносяться вміст води та киснева проникність.

Здатність контактної лінзи пропускати кисень характеризується спеціальним коефіцієнтом Dk/t (Dk - киснева проникність матеріалу лінзи, а t-товщина лінзи в центрі). Для гідрогелевих лінз Dk/t зазвичай лежать у діапазоні 15-40 одиниць. Цього достатньо для денного носіння. Для того, щоб лінзи можна було залишати на очах на ніч, потрібні набагато більші значення. Силікон-гідрогелеві контактні лінзи мають Dk/t близько 70-175 одиниць. Зміст води у матеріалі лінзи впливає її м'якість (модуль пружності матеріалу) і змочуваність. Залежно від вмісту води у матеріалі лінзи вони поділяються на:

лінзи з низьким вмістом води (<50%).

лінзи з високим вмістом води (>50%).

Матеріали, використовувані виготовлення м'яких контактних лінз, діляться на 2 групи: гидрогелевые і силікон-гидрогелевые.

Гідрогелеві полімери містять більше води (від 38 до 78%). Чим більший вміст води у гідрогелевій лінзі, тим більше вона пропускає кисню до рогівки ока. Однак із збільшенням вмісту води гідрогелеві лінзи стають надто м'якими та неміцними, і з ними важко поводитися. Киснева проникність гідрогелевих лінз відносно невисока, але їх м'якість та змочуваність робить їх комфортними.

Силікон-гідрогелеві полімери містять менше води (від 24% до 60%, у водоградієнтних лінз вся поверхня покрита водою) і мають більшу кисневу проникність за рахунок силіконової складової. Киснева проникність силікон-гідрогелевих лінз зазвичай у 4-6 разів вища, ніж гідрогелевих, тому такі лінзи називають «дихаючими». Завдяки цьому силікон-гідрогелеві лінзи можна носити довго, і рогівка ока не відчуватиме недоліку в кисні. Силікон-гідрогелеві лінзи щільніші і гірше змочуються.

Радіус кривизни в парі з діаметром контактної лінзи впливає на те, як «сидить» лінза на оці. Зазвичай лінзи випускаються однієї чи двох значень радіусів кривизни. Погана посадка контактної лінзи через невідповідність радіусу кривизни лінзи формі рогівки може стати причиною відмови від носіння контактних лінз.

Основні оптичні параметри контактної лінзи: сила сфери (у діоптріях, зі знаком "+" або "-"), сила циліндра (у діоптріях) та положення осі циліндра (у градусах). Останні два параметри вказуються для торичних контактних лінз, які застосовуються для корекції астигматизму.

Позначення очей у рецепті: OD – праве око, OS – ліве око.

Параметри контактних лінз для лівого та правого ока у одного пацієнта можуть не співпадати.

В цілому контактні лінзи поділяють на дві великі групи:

М'які контактні лінзи

Жорсткі контактні лінзи.

М'які контактні лінзи мають близько 90% користувачів контактними лінзами у світі. М'які контактні лінзи, у свою чергу, поділяються на 2 класи: гідрогелеві лінзи та силікон-гідрогелеві лінзи. Жорсткі контактні лінзи застосовуються, в основному, для корекції зору у складних випадках (наприклад, при високих ступенях астигматизму, при кератоконусі) та в ортокератології.

Жорсткі лінзи дозволяють досягти збільшення гостроти зору завдяки тому, що вони зберігають свою форму. Такі лінзи виготовляють із полімерів, що забезпечують високий ступінь пропускання кисню до рогівки ока, тому їх називають жорсткими газопроникними контактними лінзами.

Засоби для догляду за контактними лінзами

Засоби догляду за контактними лінзами включають розчини і зволожуючі краплі.

Розчини для догляду контактних лінз виконують такі функції: очищення, зволоження, дезінфекція, зберігання лінз.

Види розчинів:

Багатофункціональний розчин є найпоширенішим способом догляду за контактними лінзами. З його допомогою можна очищати, зберігати та дезінфікувати контактні лінзи.

Пероксидний розчин містить перекис водню, який має сильні дезинфікуючі властивості. У процесі догляду за лінзами перекис водню має бути нейтралізований за допомогою спеціального контейнера або таблеток. Такими розчинами не можна промивати лінзи перед надяганням або закапувати в очі. Це може спричинити відчуття печіння. Підходить для всіх видів м'яких та жорстких контактних лінз. Пероксидні розчини містять консерванти.

Для додаткового догляду за контактними лінзами можуть використовуватися ферментні (ензимні) очищувачі у вигляді розчинів або пігулок.

Історія

Вперше ідею використовувати контактну корекцію висловив Леонардо да Вінчі у 1508 році. В архіві його робіт знаходиться малюнок ока із заповненою водою ванною — прообразом сучасних контактних лінз.

В 1637 Рене Декарт опублікував свою працю, в якому представив креслення оптичного приладу. Цей прилад складався зі скляної трубки, заповненої водою, одного кінця було прикріплено збільшувальне скло, а інший кінець приставлявся до ока. Згодом англійський фізик Томас Юнг покращив прилад Рене Декарта, застосувавши коротшу трубку, тим самим компенсуючи недоліки рефракції.

У 1888 році Адольф Фік описав першу скляну лінзу, що має оптичну силу. Виготовив першу лінзу і впровадив у лікарську практику німецький винахідник Август МюллерДо

1960-х років контактні лінзи виготовляли лише з органічного скла (PMMA). Жорсткі PMMA лінзи були некомфортні при носінні, викликали відчуття стороннього тіла в оці та не пропускали до рогівки ока необхідний для її нормального функціонування кисень.

У 1960 р. чеський учений Отто Віхтерле синтезував новий полімер (НІМА) та виготовив із нього першу м'яку контактну лінзу. Лінзи з НІМА стали називати м'якими, оскільки цей полімер мав здатність поглинати воду (38 %) і після насичення водою ставав дуже м'яким та еластичним. Лінзи з НІМА, завдяки воді, що міститься в них, були набагато більш комфортними при носінні, ніж жорсткі лінзи, і, крім того, вони пропускали достатню кількість кисню для безпечного денного носіння. Настала епоха м'яких контактних лінз, які нині практично витіснили жорсткі лінзи з ринку контактної корекції. Вперше справжня мода на носіння кольорових контактних лінз почалася в кінематографі 1960-х років, у популярних на той час фільмах про шпигунів, у тому числі знаменитих серій про Фантомаса. Також у радянських фільмах-детективах часів Перебудови («Кольє Шарлотти» та ін.), де злочинець, ховаючись від міліції та бажаючи змінити зовнішність, одягав перуку, наклеював вуса і змінював колір очей. Також кольорові контактні лінзи використовують художники-гримери, створюючи кіноактору образ вампіра чи диявола.